Інтернет-магазин «Метелиця»
Хутряні вироби вітчизняного виробника!

Купити шубу на Даринку / Купити шубу на Троєщині

(050) 194-13-86(063) 227-08-25(097) 994-43-27(098) 561-71-50
(068) 604-08-09 салон-ательє

Текучість волосяного покриву виробів із натурального хутра та способи її усунення

Систематизовано основні причини виникнення текучості волосяного покриву виробів із натурального хутра. Розглянуто сучасні способи підвищення зносостійкості деталей одягу із натурального хутра. Ключові слова: текучість волосу шкурки, вади волосяного покриву хутра, швейні вироби із натурального хутра, виробництво швейних виробів із натурального хутра.

З розвитком виробництва і появою нових технологій все більш актуальними стають завдання підвищення рівня якості продукції. Це пов'язано в першу чергу з підвищенням рівня вимог до товарів, що випускаються швейними підприємствами. Якість готових виробів з натурального хутра в значній мірі обумовлена якістю хутряного напівфабрикату, а також технології кушнірського і швейного виробництв.

Основними властивостями хутрової сировини, які визначають якість і споживчу вартість шкурок, є: властивості волосяного покриву, властивостей шкіряної тканини; властивості шкурки в цілому. Сьогодні пошук шляхів підвищення якості хутряного одягу пов'язаний, в першу чергу, з підвищенням його зносостійкості. Зносостійкість визначає термін служби хутра в умовах експлуатації і пояснюється опором хутра різних руйнівним діям.

Одним з основних показників якості, що характеризує властивість, є показник міцності зв'язку волосся з шкіряною тканиною, який, як необхідна умова існування хутряних шкурок, повинен зберігатися на всіх етапах заготівлі, переробки хутрової сировини та експлуатації хутряних виробів.

Міцність зв'язку волосся з шкіряною тканиною – це зусилля, яке необхідно затратити, щоб відірвати пучок волосся від шкірної тканини площею 1 мм2. Ослаблення зв'язку волосяного покриву з шкіряною тканиною веде до виникнення плинності волоса, що в значній мірі знижує якість і цінність хутряного напівфабрикату.

В літературних джерелах по різному трактується термін «плинність». Наприклад, під плинністю розуміють «ослаблення волосяного покриву з шкіряною тканиною, внаслідок чого волосся легко випадає» [1]. Згідно ДСТУ 2913-94: «Плинність волоса (шкурки) – випадання волосся через розпад шкіряної тканини внаслідок запізнілого або неправильного консервування, а також зберігання у вологому приміщенні» [2, с. 10]. Іншими словами, плинність розглядається як одиничний випадок прискореного зносу хутра, де інтенсивність зносу волосяного покриву буде залежати від відносної величини збереження зв'язку волосся з шкіряною тканиною [3, с. 26].

Для кількісної характеристики плинності волосяного покриву хутра використовують різні показники та методи їх визначення, які в залежності від способу оцінки плинності поділяються на органолептичні та інструментальні. Інструментальні, у свою чергу, поділяють на прямі і непрямі. До непрямих показників можна віднести показники мікробіологічних, гістологічних, хімічних і біохімічних властивостей хутряних шкурок. До прямих показників оцінки плинності належать ті, що визначаються фізико-механічними методами (наприклад, показник зусилля, необхідного для відриву пучка волосся з певної площі шкірного покриву або показник маси волосся, яке вичешуться з одиниці площі шкурки за допомогою спеціальної щітки). Органолептичним методом плинність визначається шляхом тертя пальцями руки на розвернутому волосяному покриві [4, с. 18-19].

Якість шкурок внаслідок плинності волосся знижується до шлюбу, непридатного для використання у хутряній промисловості. Плинність хутра більш ніж на 35% поверхні робить шкірку придатною тільки для виробництва шкіряної сировини (при відповідних характеристиках шкіряної тканини). Тому виявлення причин виникнення плинності волоса і впровадження дій для підвищення зносостійкості виробів на різних етапах їх життєвого циклу – є вельми актуальним завданням.

На сьогодні відсутня єдина думка про характер походження плинності, тобто причини і умови її виникнення. Залежно від походження вад хутрової сировини можна виділити п'ять груп: прижиттєві – вади, що виникають на шкірці за життя тварини; вади, що виникають під час добування та забої тварин; вади, викликані неправильною первинною обробкою хутряної сировини; вади, що виникають від неправильного зберігання, пакування і транспортування хутрової сировини; вади, що виникають під час промислової обробки хутрової сировини. У літературних джерелах зустрічається інформація, що підтверджує прижиттєвий характер виникнення плинності. Як відомо, властивості хутра навіть одного біологічного виду (наприклад соболя, лисиці, рисі, ховраха і т. п) не бувають абсолютно ідентичними. Вони залежать від багатьох факторів і зумовлені географічною, сезонної, індивідуальною мінливістю (меншою мірою – статевий) [5, с. 143-144].

Нижче наведені найбільш суттєві фактори, що впливають на властивості хутра:

  • умови утримання хутрових тварин – істотно впливають на будову і властивості покриву і шкіряної тканини;
  • різниця географічних районів проживання – дозволяє спостерігати різницю у висоті, густоті, пружності, кольорі, блиску і м'якості волосяного покриву, а також у властивостях шкіряної тканини;
  • сезонна зміна товарних властивостей волосяного покриву і шкіряної тканини, таких як висота, густота, м'якість, блиск і забарвлення волосяного покриву, товщина, щільність і колір шкіряної тканини, які є основними ознаками для визначення сорту шкурок тварин;
  • зміна в будові та властивостях шкіряної тканини і волосяного покриву, які відбуваються в процесі розвитку тваринного;
  • різке відхилення властивостей шкурки від ознак, властивих даному виду в залежності від індивідуальних особливостей і роду тварин [6, с. 20-21].

Міцність з'єднання волосся з шкіряною тканиною дуже різна у різних видів хутрової сировини. Так, наприклад, у видри ця зв'язок міцний, а у зайця-біляка, кролика, овчини – слабкий. Цей показник залежить від глибини залягання волосяних сумок в шкірному покриві, його щільності, наявності линялого волоса. Найбільш міцно пов'язане з шкіряною тканиною волосся шкурок осіннього та пізньоосіннього добування. Під час весняної линьки зв'язок волосся з шкіряною тканиною порушено і він легко випадає [7, с. 27-28].

Крім згаданих вище чинників якість хутряних напівфабрикатів визначається умовами утримання та годівлі. Так, плинність сировини виникає в результаті різного роду хвороб, некваліфікованого недбалого ставлення до змісту і годівлі тварин. Однак, більшість дослідників відносять плинність посмертної недоліки, яка залежить від правильності проведення технологічних процесів видобутку (забою) тварин, первинної обробки хутрової сировини, консервування, вичинки, фарбування і зберігання напівфабрикату.

В процесі зберігання напівфабрикатів, виготовлення виробів з хутра та їх експлуатації неминуче проходять деструкційні процеси в матеріалі, які супроводжуються погіршенням низки властивостей і, як наслідок, призводять до зниження зносостійкості хутряного напівфабрикату. Вперше плинність волосся хутрової сировини може спостерігатися вже після забою тварин, в результаті використання препаратів (наприклад, нашатирного спирту), до складу яких входять речовини, що руйнують білок каротин і діють в першу чергу на пухового волосся, порушуючи його зв'язок з шкіряною тканиною. Потрапляючи в кров, препарат швидко розноситься по всьому тілу тварини, і незабаром спостерігається ослаблення зв'язку волоса зі шкірною тканиною.

Вельми несприятливий вплив на структуру шкіряної тканини і, як наслідок, її властивостей можуть надавати процеси, що проходять під час неправильного консервування та зберігання сировини [8, с. 17-18]. Основне завдання консервування – затримати або зупинити бактеріальний процес в шкурах, а також автозаправка, тобто розкладання шкур під дією власних ферментів. Під час тривалого утримування знятої шкурки без консервування, відбувається процес ураження шкірянохутрових матеріалів різними групами мікроорганізмів, що зумовлює погіршення якості (зміна кольору, хімічних і фізико-механічних показників тощо) і робить неможливим застосування цих матеріалів за призначенням. У місцях ураження мікроорганізмами шкіряна тканина хутра стає ламкою, частково втрачає міцність і еластичність, природний колір, що значно впливає на зв'язок волосу з дермою.

Встановлено, що найбільшої шкоди хутряним матеріалів наносять не самі мікроорганізми, а продукти їх життєдіяльності – ферменти й органічні кислоти. Також під час зберігання шкурок у приміщеннях з підвищеною вологістю на шкурах розвивається цвіль. Під час проростання цвілі на шар дерми розвиваються процеси, що супроводжуються мінливість волосяного покриву. Це тільки кілька прикладів освіти плинності волосся хутряних шкурок. Аналіз літературних джерел дозволив систематизувати причини виникнення плинності волосяного покриву на різних стадіях життєвого циклу хутряного напівфабрикату (малюнок 1).

Причини виникнення плинності волосяного покриву на різних стадіях життєвого циклу хутряного напівфабрикату

Вирощування, годівлі тварин
  • Недбале ставлення до утримання тварин
  • Неповноцінний раціон харчування тварин
  • Особливості шкурок деяких видів тварин
  • Індивідуальні особливості шкіряної тканини і волосяного покриву окремих особин тварин
Забій тварин, зняття шкур
  • Невраховані сезонні зміни тварин під час забою (линяння)
  • Забій тварин препаратами, до складу яких входять речовини, що руйнують білок
  • Несвоєчасне зняття шкур
  • Залишки прирізу після знімання шкурок
Консервування шкурок
  • Несвоєчасне консервування шкурок
  • Недотримання технології приготування розчину для консервування
  • Нерівномірний розподіл консервантів по площині шкурки
  • Неправильний режим сушіння під час консервування
Вироблення шкурок
  • Недотримання температурного режиму
  • Недотримання потрібної концентрації розчинів
  • Недотримання тривалістю впливу реагентів на шкірку
  • Неправильний режим сушіння в процесах вироблення
Фарбування шкурок
  • Застосування розчинів, барвників, високої температури, які пошкоджують і пересушують шкіру
  • Неправильний режим сушіння після фарбування
Зберігання шкурок
  • Зберігання шкурок у теплих приміщеннях з підвищеною вологістю
  • Зберігання недостатньо просушених шкурок

В процесі виготовлення і під час експлуатації більшості хутряних виробів на окремих топографічних ділянках під дією різнопланового навантаження також спостерігається виникнення факторів, що призводять до зниження зносостійкості і виникнення плинності. До таких факторів відносять механічні (тертя) і атмосферні (дію світопогоди: мінлива температура, пил, бруд, волога, світло тощо) [3, с. 28].

Зменшення впливу цих факторів без погіршення фізико-механічних властивостей хутрової сировини сприятиме збільшенню терміну служби виробів з натурального хутра та підвищення споживчого попиту на них. Вирішення цих завдань тісно пов'язане з вдосконаленням технології обробки хутряного напівфабрикату і, зокрема, створенням необхідних показників якості поверхневих шарів, оскільки саме вони в процесі експлуатації вироби піддаються впливу зовнішнього середовища і визначають термін його придатності.

Для того, щоб підібрати оптимальний метод усунення плинності, необхідно сформулювати критерії вибору. Метод для усунення плинності повинен бути максимально ефективним при мінімальних витратах; не погіршувати якість напівфабрикату і готової продукції; бути нетоксичним і стійким після застосування; хімічні препарати для усунення плинності повинні бути неактивними відносно хімічних реагентів та обладнання' безпечними для людини і навколишнього середовища.Таким чином, на основі проведеного системного аналізу літературних джерел, виділені ряд заходів для зниження плинності волосяного покриву хутрових виробів на стадіях вирощування і годівлі тварин, первинної обробки хутрової сировини, обробки хутряного напівфабрикату і обробки швейних виробів з натурального хутра.

До них відносяться:

  • контроль за повноцінним годуванням тварин. В раціон необхідно включати корми, багаті на вітаміни групи В, ненасичені жирні кислоти, біотин;
  • проведення біозахисту хутра сучасними хімічними методами. Хімічні методи передбачають використання біологічно активних речовин – антисептиків (кремнефтористий натрій кремнефтористий амоній, парадіхлорбензол);
  • обробка шкурок гідрофільними речовинами для зменшення вологості в шкурах, що затримує розвиток процесів гниття; – використання сучасних препаратів для консервування шкурок, в основі яких можливе застосування морської води;
  • дотримання технологічних режимів процесів консервування, вичинка, сушіння та зберігання хутряного напівфабрикату;
  • використання наночастинок срібла в процесі вимочування, що буде сприяти зниженню бактеріального зараження шкурки;
  • застосування ультрафіолетового випромінювання, яке має бактерицидні властивості;
  • використання колагеновмістної пасти;
  • використання клейових методів обробки хутряного напівфабрикату для створення необхідних показників якості та їх цілеспрямованого регулювання. Клейові способи обробки дозволяють поліпшити зовнішній вигляд хутряного напівфабрикату і підвищити його експлуатаційні властивості на більш тривалий термін.

Після проведеного аналізу було встановлено завдання подальшого дослідження: розробка об'єктивних методів визначення показника «плинність волосу», а також визначення впливу технологічної обробки, а саме дублювання шкіряної тканини клейовими прокладковими матеріалами, на плинність волосся у виробі.

Висновки

1. Проаналізовано основні причини виникнення плинності волосяного покриву, визначено критерії вибору методу для усунення плинності та сформовано рекомендації щодо усунення цього недоліку натурального хутра. Застосування сучасних технологій обробки хутряного напівфабрикату дозволяє значно підвищити зносостійкість готових виробів.

2. Визначено, що одним з перспективних напрямків зменшення плинності є застосування клейових методів обробки і використання раціональних режимів дублювання деталей виробів з натурального хутра.

3. Завдання подальших наукових пошуків – дослідження впливу клейової обробки деталей хутряних виробів на показники зносостійкості, визначення раціональних режимів утворення клейових з'єднань.


  1. Кузнєцов Б. А. Товарознавство пушно-хутряної сировини. – М.: Заготиздат, 1952. – 508с.
  2. Шкурки хутряні. Терміни та визначення: ДСТУ 2913-94. – [Чинний від 1996-01-01]. – К: Держстандарт України,1994 р. – 18 с. – (Національний стандарт України)
  3. Кайтукова Галина Григорівна. Розробка і дослідження методу плазмової обробки для комплексного поліпшення і регулювання властивостей одягу з хутра : дисертація ... кандидата технічних наук: 05.19.04 / Кайтукова Галина Григорівна; [Місце захисту: Моск. держ. ун-т дизайну і технології]. - Москва, 2005. - 198 с. іл.
  4. Федулова Марія Анатоліївна. Способи підвищення експлуатаційної надійності одягу з натурального хутра: дисертація кандидата технічних наук: 05.19.04/Федулова Марія Анатоліївна. - Москва, 2005. – 132 с. іл.
  5. Данилкович А. Р. Експертиза шкіри та хутра: Навчальний посібник. К.: Фенікс, 2005. – 236 с.
  6. Найданова Ірина Леонідівна. Розробка ресурсозберігаючої технології виготовлення верхнього одягу з хутра : дисертація ... кандидата технічних наук : 05.19.04 / Найданова Ірина Леонідівна; [Місце захисту: Моск. держ. ун-т дизайну і технології]. - Москва, 2008. - 98 с.
  7. М. Пыльцина. Коротка енциклопедія кушніра. – Ростов на Дону: видавництво «Проф-Пресс», 2000. – 266 с.
  8. Кучерова Ірина Анатоліївна. Оцінка і прогнозування деформаційних властивостей шкірної тканини натурального хутра : дисертація ... кандидата технічних наук : 05.19.01 / Кучерова Ірина Анатоліївна; [Місце захисту: Львівський держ. технолог. університет]. – Львів, 2004. - 193 с. іл.

© С. Ю. Лозовенко, В. М. Нерівня

Джерело: Лозовенко С. Ю. Плинність волосяного покриву виробів з натурального хутра та способи її усунення / Сек. Ю. Лозовенко, В. М. Нерівня // Наукові нотатки. - 2011. - Вип. 34. - С. 167-170. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Nn_2011_34_37.pdf.

Міжвузівський збірник "НАУКОВІ НОТАТКИ". Луцьк, 2011. Випуск №34

УДК 675.6:675.019.1
С. Ю. Лозовенко, В. М. Нерівня
Київський національний університет технологій та дизайну